Корупція в армії вбиває! Повідом про випадки зловживань!

Антикорупцiйний Монiторинг

Структура зовнішнього і внутрішнього контролю за антикорупційною діяльністю Міноборони

Внутрішній моніторинг

Моніторинг та координація виконання Антикорупційної програми Міноборони здійснюється комісією на чолі з першим заступником Міністра оборони України. Засідання комісії проводяться не рідше одного разу на квартал. Щорічно до 10 лютого розглядається інформація, що подається до Національного агентства з питань запобігання корупції для підготовки національної доповіді стосовно реалізації засад антикорупційної політики.

Засідання комісії проводиться у відкритому режимі із залученням представників засобів масової інформації, громадських організацій, експертів та науковців. Безпосередня організація роботи з виконання Антикорупційної програми Міноборони, формування пропозицій з її корекції та поточний моніторинг здійснюється робочою групою на чолі з начальником Відділом з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України.

11 лютого 2016 року організовано та проведено перше засідання Комісії з моніторингу та координації виконання Антикорупційної програми Міністерства оборони України під керівництвом першого заступника Міністра оборони України. За її підсумками проаналізовано стан антикорупційної діяльності в Міністерстві оборони України за 2015 рік, визначено основні проблеми та шляхи їх вирішення, прийнято управлінські рішення щодо виконання першочергових завдань.

Положення про Комісію Міноборони з моніторингу виконання завдань Антикорупційної програми

Комісія визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Міністерстві оборони України, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Моніторинг з боку державних органів

НАЦІОНАЛЬНЕ АНТИКОРУПЦІЙНЕ БЮРО УКРАЇНИ

Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

ФУНКЦІЇ:

  • заводити оперативно-розшукові справи на підставі постанови, що затверджується начальником відповідного підрозділу Національного бюро, та здійснювати на підставах і в порядку, установлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи;

  • за рішенням Директора Національного бюро, погодженим з прокурором, витребовувати від інших правоохоронних органів оперативно-розшукові справи та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, та інших кримінальних правопорушень, які не відносяться до його підслідності, але можуть бути використані з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності;

  • витребовувати за рішенням керівника структурного підрозділу Національного бюро та одержувати в установленому законом порядку у вказаному в запиті вигляді та формі від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання обов’язків Національного бюро, у тому числі відомості про майно, доходи, видатки, фінансові зобов’язання осіб, які ними декларуються у встановленому законом порядку, відомості про використання коштів Державного бюджету України, розпорядження державним або комунальним майном 

Суб’єкти, яким адресовано зазначений запит, зобов’язані невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів, надати відповідну інформацію. У разі неможливості надання інформації суб’єкт повинен так само невідкладно у письмовій формі повідомити про це Національне бюро з обґрунтуванням причин. Національне бюро за зверненням відповідного суб’єкта може продовжити строк надання інформації на строк не більше двох календарних днів. Ненадання Національному бюро на його запит інформації, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, забороняються і тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
Національне бюро в порядку, визначеному законодавством, має прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.
Обробка такої інформації здійснюється Національним бюро із дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємниці, що охороняється законом;

 

  • знайомитися в державних органах, органах місцевого самоврядування із документами та іншими матеріальними носіями інформації, необхідними для попередження, виявлення, припинення та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Національного бюро, у тому числі такими, що містять інформацію з обмеженим доступом;

  • на підставі рішення Директора Національного бюро або його заступника, погодженого з прокурором, отримувати від банків, депозитарних, фінансових та інших установ, підприємств та організацій незалежно від форми власності інформацію про операції, рахунки, вклади, правочини фізичних та юридичних осіб, яка необхідна для виконання обов’язків Національного бюро. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється в порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність" з урахуванням положень цього Закону, а отримання від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, - в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України" з урахуванням положень цього Закону. Суб’єкти, яким адресовано зазначене рішення, зобов’язані невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів, надати відповідну інформацію.

У разі неможливості її надання у зазначений строк з обґрунтованих причин за зверненням відповідного суб’єкта Національне бюро може продовжити строк надання інформації на строк не більше двох календарних днів;

 

  •  на підставі відповідного рішення суду на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, а також вилучати предмети і документи у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

  • залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів для забезпечення виконання повноважень Національного бюро;

  • за письмовим рішенням Директора Національного бюро або його заступника, погодженим із прокурором, створювати спільні слідчі групи, що включають оперативних та слідчих працівників;

  • за пред’явлення службового посвідчення входити безперешкодно до державних органів, органів місцевого самоврядування та зони митного контролю, а за письмовим розпорядженням Директора Національного бюро або його заступника - безперешкодно проходити до військових частин та установ, пунктів пропуску через державний кордон України;

  • використовувати з наступним відшкодуванням завданих збитків транспортні засоби, які належать фізичним та юридичним особам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав і організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, припинення кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, які підозрюються у їх вчиненні, доставлення до закладів охорони здоров’я осіб, що потребують екстреної медичної допомоги;

  • надсилати державним органам, органам місцевого самоврядування обов’язкові до розгляду пропозиції та рекомендації щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного бюро, а також отримувати від цих органів протягом 30 днів інформацію про розгляд таких пропозицій та рекомендацій;

  • здійснювати співробітництво з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально і морально заохочувати осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень.

Контроль за ефективністю використання коштів на зазначені цілі здійснює Рахункова палата України;

 

  • за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України;

  • у цілях оперативно-розшукової та слідчої діяльності створювати інформаційні системи та вести оперативний облік в обсязі і порядку, передбачених законодавством;

  • зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби, а також застосовувати заходи фізичного впливу на підставах і в порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію";

  • видавати в разі наявності небезпеки для життя і здоров’я особам, взятим під захист, відповідно до законодавства зброю, спеціальні засоби індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку;

  • здійснювати правове співробітництво із компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями з питань проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування на підставі законів та міжнародних договорів України;

  • одержувати у вигляді довідки від органів прокуратури України та Міністерства юстиції України у триденний строк матеріали, отримані (надані) у рамках надання міжнародної правової допомоги, які стосуються фінансових і корупційних кримінальних правопорушень;

  • виступати як представник інтересів держави під час розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ про розшук, арешт, конфіскацію та повернення в Україну відповідного майна, захист прав та інтересів держави з питань, які стосуються виконання обов’язків Національного бюро, а також залучати з цією метою юридичних радників, зокрема іноземних;

  • порушувати питання щодо створення спеціальних умов (у тому числі щодо засекречування перебування, здійснення заходів безпеки, поміщення в окремому приміщенні) в ізоляторах тимчасового тримання та установах попереднього ув’язнення для осіб, які співпрацюють із Національним бюро.

 
Національне бюро може від імені України надавати міжнародні доручення щодо проведення оперативно-розшукових та слідчих дій, укладати угоди про співробітництво з питань її повноважень з іноземними і міжнародними правоохоронними органами та організаціями, звертатися від імені України до іноземних державних органів в установленому законодавством України та відповідних держав порядку тощо.
Національне бюро може створювати та брати участь у міжнародних слідчих групах відповідно до цього закону та інших законодавчих актів та міжнародних договорів України, залучати до роботи іноземних експертів у боротьбі з корупцією, мати інші повноваження, пов’язані з виконанням нею своїх обов’язків.

 

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ

Національне агентство з питань запобігання корупції — центральний орган виконавчої владиУкраїни зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної антикорупційноїполітики. 

ФУНКЦІЇ:

  • проведення аналізу: 
стану запобігання та протидії корупції в Україні, діяльності державних органів, органів владиАвтономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії корупції;
статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодокорупції;
  • розроблення проектів Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання, здійснення моніторингу, координації та оцінки ефективності виконання Антикорупційної стратегії;
  • підготовка та подання в установленому законом порядку до Кабінету Міністрів України проекту національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики;
  • підготовка пропозицій щодо формування та реалізації антикорупційної політики, розробленняпроектів нормативно-правових актів з цих питань;
  • організація проведення досліджень з питань вивчення ситуації щодо корупції;
  • здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичноїповедінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, 
  • уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб;
  • координація та надання методичної допомоги щодо виявлення державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування 
  • корупціогенних ризиків у своїйдіяльності та реалізації ними заходів щодо їх усунення, в тому числі підготовки та виконанняантикорупційних програм;
  • здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функційдержави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких 
  • декларацій, проведеннямоніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевогосамоврядування;
  • забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та Єдиного державного
  • реєструосіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення;
  • затвердження правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевогосамоврядування;
  • координація в межах компетенції, методичне забезпечення та здійснення аналізу ефективностідіяльності уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;
  • погодження антикорупційних програм державних органів, органів влади Автономної РеспублікиКрим, органів місцевого самоврядування, розробка типової антикорупційної програми юридичної особи;
  • внесення керівникам державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органівмісцевого самоврядування, в яких передбачена наявність уповноважених 
  • підрозділів (уповноваженихосіб) з питань запобігання та виявлення корупції, подань щодо призначення керівників уповноваженихпідрозділів (уповноважених осіб);
  • здійснення співпраці із особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційнихабо пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (викривачі), вжиття заходівщодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв'язку з таким інформуванням;
  • організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації з питань, пов'язаних іззапобіганням корупції, працівників державних органів, органів влади Автономної 
Республіки Крим, посадових осіб місцевого самоврядування;

 

  • надання роз'яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актівзаконодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльностіосіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них осіб;
  •  інформування громадськості про здійснювані заходи щодо запобігання корупції, реалізаціязаходів, спрямованих на формування у свідомості громадян негативного ставлення до корупції;
  • залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу антикорупційної політики;
  • координація виконання міжнародних зобов'язань у сфері формування та реалізаціїантикорупційної політики, співпраця з державними органами, неурядовими організаціями іноземнихдержав та міжнародними організаціями в межах своєї компетенції;
  • обмін інформацією з компетентними органами та іноземних держав та міжнароднимиорганізаціями;
  • інші повноваження, визначені законом.

Громадський контроль

З метою посилення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики в управлінні державними справами, здійсненні громадського контролю за діяльністю Міністерства оборони України, налагодження ефективної взаємодії з громадськістю, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики у військовій сфері, Міністр оборони України підписав положення про створення Громадської ради при Міністерстві оборони України 11 серпня 2015 року.

Основні завдання Громадської ради:

  • Сприяння у реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами.
  • Здійснення громадського контролю за діяльністю Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, закладів, установ, підприємств і організацій.
  • Сприяння врахуванню Міністерством оборони України громадської думки під час формування та реалізації державної політики у військовій сфері. 

Зовнішній моніторинг

Умовою успішної реалізації Антикорупційної програми Міністерства оборони України на 2015-2017 роки є розроблення і впровадження системи незалежного зовнішнього моніторингу та оцінки. Зовнішній моніторинг та оцінку реалізації Антикорупційної програми Міністерства оборони України здійснюють Експертний антикорупційний консультативно-дорадчий комітет та Моніторинговий комітет з питань корупції у сфері оборони Transparency International.  До моніторингу з метою дотримання об’єктивності та неупередженості залучаються неурядові організації, провідні національні та міжнародні експерти, незалежні інститути.

Експертний антикорупційний консультативно-дорадчий комітет

Експертний антикорупційний консультативно-дорадчий комітет є консультативно-дорадчим органом при Міністерстві оборони України, метою створення якого є забезпечення незалежного громадського і міжнародного контролю за діяльністю оборонного відомства у сфері запобігання корупції, надання незалежної міжнародної експертно-консультативної допомоги щодо формування і реалізації антикорупційних заходів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України.

Основними завданнями Комітету є:

  • Надання експертно-консультативної допомоги Міністру оборони України щодо формування і реалізації антикорупційних заходів у Міністерстві оборони України, сфері його управління та Збройних Силах України.

  • Оцінка та сприяння реалізації рекомендацій  (програм) міжнародних організацій та міжнародних неурядових організації  і з питань запобігання та протидії корупції. 

  • Забезпечення інформаційної підтримки антикорупційних заходів Міністерства оборони України та Збройних Сил України, шляхом планування і реалізації заходів із внутрішньої і зовнішньої комунікації, проведення інформаційних кампаній, роботи у медіапросторі, проведення публічних заходів.

  • Сприяння у вирішенні  питань взаємодії між Міністерством оборони України та спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції, іншими органами виконавчої влади, вітчизняними та міжнародними громадськими організаціями та наданні відповідних пропозицій керівництву Міністерства оборони України.

Моніторинговий комітет з питань корупції у сфері оборони Transparency International

Проект грунтується на попередній роботі TI-DSP в Україні, яка мала на меті забезпечити сильний громадський контроль і моніторинг оборонного сектора, а також поліпшити прозорість і, отже, ефективність допомоги в секторі безпеки.
 
Мета полягає в тому, щоб підтримати реформи за рахунок зовнішнього контролю і тиску, зокрема шляхом створення Комітету з моніторингу корупції в секторі оборони. Ця ідея грунтується на добре документованому успіху Комітету з оцінки та моніторингу в Афганістані. Комітет з моніторингу корупції в секторі оборони буде складатися з міжнародної і національної моніторингової групи, яка буде стежити за ходом реформування Міноборони, забезпечувати канал для повідомлення про корупційні справи і спілкуватися з більш широким загалом про хід військової реформи. Його мета полягає в тому, щоб забезпечити зовнішній тиск на Міноборони для запровадження реформ в сфері боротьби з корупцією та зміцнення суспільної довіри до оборонних інституцій України.
 
Основними напрямками діяльності Комітету з моніторингу корупції в секторі оборони будуть:
  • Встановити чіткі суспільні очікування щодо антикорупційної реформи в Міністерстві оборони і Збройних Силах України, а також проводити перевірки ходу виконання робіт. Комітет опублікує урядові зобов'язання з планом дій по боротьбі з корупцією, а також проведе регулярні огляди реформування. Крім того, командою TI-DSP буде проводитися базова оцінка з використанням методології Government Defence Anti-Corruption Index (GI), так що Комітет може взятися за справу і спонукати уряд зосередитися на пріоритетних областях. На додаток до вимірювання прогресу по методології GI, цей компонент також забезпечить огляд розслідувань військового персоналу по корупційних справах і пов'язаних з ними злочинів.
  • Довести до уряду і уваги громадськості випадки корупції в сфері оборони і сектора безпеки для створення тиску для подальших реформ. Будуть створені веб-сайт і гаряча телефонна лінія з метою дозволити громадянам безпечно повідомляти Комітету про випадки корупції в сфері оборони і сектора безпеки, які в подальшому будуть досліджені, і/або зібрані для інформаційно-пропагандистської роботи та іншого загального дослідження.
  • Моніторинг прозорості і підзвітності надання допомоги в секторі безпеки. Спочатку, базова оцінка корупційних ризиків в наданні допомоги в області безпеки буде здійснюватися TI-DSP, яка буде інформувати групу. Однією з найбільших проблем підзвітності в наданні допомоги в галузі безпеки є відсутність прозорості з боку донорів або просто те, що інформація не систематизована. На експериментальному етапі Комітет почне публікувати розмір допомоги в області безпеки від донорів на єдиній онлайн платформі.
Читати далi

Останні новини