Корупція в армії вбиває! Повідом про випадки зловживань!

18 січ. 2017

Запобігання хабарництву та корупції, та зниження пов'язаних з ними ризиків, залишається, як і раніше, однією з основних проблем, з якими стикаються організації як на своїх внутрішніх ринках, так і за кордоном. На глобальному рівні збільшується кількість країн, які приймають нове всеохоплююче антикорупційне законодавство, забезпечуючи його виконання державними регулюючими органами. Правоохоронні органи різних країн все частіше співпрацюють у боротьбі з корупцією і все більше країн вводить персональну кримінальну відповідальність за злочини, пов'язані з хабарництвом.

Довідник “Глобальний огляд антикорупційного законодавства 2016 року” пропонує глибинний огляд антикорупційних законів в 46 країнах, які запровадили внутрішні регулятивні заходи по запобіганню хабарництву. Він охоплює такі теми, як співробітництво приватного сектору та держави, держави та приватного сектору, а також висвітлює питання корупції іноземних державних посадових осіб. Серед іншого, довідник окреслює адміністративні та репутаційні ризики, пов'язані з хабарництвом і корупцією.

В цій статті пропонуємо вам огляд антикорупційного законодавства України.

Антикорупційне законодавство України

1. Хабарництво всередині країни (корупція у стосунках з державними органами та установами (стосунки бізнес- влада))

1.1 Нормативно-правова база

Підкуп державних посадових осіб регулюється відповідно до Кримінального кодексу України (глава XVII) і Закону України “Про запобігання корупції” 2014 року. 1-го вересня 2014 року введена в дію Глава XIV-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність приватних юридичних осіб за корупційні практики.

1.2 Визначення хабарництва

Українське законодавство використовує термін "неправомірна вигода", а не "хабарництво". Таким чином, відповідно до діючих правил, неправомірна вигода може включати в себе грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Цей злочин (тобто пропозиція або надання неправомірної вигоди) може відбуватися як з боку державних чиновників, так і приватних осіб, які намагаються змусити до корупції або вже до неї змусили державного службовця.

1.3 Визначення державної посадової особи

Кримінальний кодекс України має широке визначення державної посадової особи і включає в себе будь-яку особу, яка здійснює державні управлінські функції від імені держави. Відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", це поняття включає в себе не тільки державних службовціи, а й муніципальних службовців, керівників громадських організацій, нотаріусів, аудиторів, експертів, суддів внутрішніх арбітражних судів або інших осіб, які пропонують громадські послуги.

1.4 Наслідки хабарництва

(А) для осіб, які беруть участь у наданні незаконних пільг (хабар)

Кримінальний кодекс України встановлює штрафи для державних посадових осіб, а також для осіб, які змушуть до корумпованих дій державних чиновників. Залежно від конкретних обставин і можливих обтяжуючих обставин (якщо такі є) тієї чи іншої ситуації, штрафні санкції для осіб за підкуп посадових осіб є наступні:

  • Штраф до 166,970 грн.
  • До чотирьох років позбавлення волі
  • До 10 років позбавлення волі
  • Конфіскація майна

Штрафи для посадових осіб, які користуються незаконними перевагами:

  • Штраф до 2,507,500 грн.
  • До трьох років заборони займати певні посади
  • До 12 років позбавлення волі
  • Конфіскація майна

(Б) З 1 вересня 2014 року Кримінальний кодекс України (зі змінами) передбачає кримінальну відповідальність приватних юридичних осіб за корупційні практики:

  • Покарання у вигляді суми, що в два рази перевищує отриману вигоду або приблизно від 835,735 грн. до 12,537,500
  • Ліквідація юридичної особи
  • Конфіскація майна (додаткова міра)

1.5 Політичні внески

Внески політичних партій детально регулюються відповідним законодавством України з 2015 року. Зокрема, внески не можуть бути зроблені певними особами, в тому числі іноземними громадянами або компаніями, кінцевими бенефіціарами яких є іноземці. Юридична особа не може надавати більше 12,193,235 грн. протягом одного календарного року одному одержувачу. Фізичні особи можуть робити внески на суму до 6,096,765 грн. в рік одному і тому ж одержувачу. Внески можуть бути зроблені у вигляді грошових коштів, товарів, послуг або будь-якої нематеріальної вигоди (наприклад, інтелектуальної власності або вільної праці добровольців).

1.6 Обмеження, що застосовуються до представницьких витрат (подарунки, подорожі, харчування, розваги і т.д.)

Українське законодавство не передбачає окремого і специфічного регулювання представницьких витрат (серед іншого, але не обмежуючись, гостинністю, подорожами, харчуванням і розвагами), які можуть бути на законній підставі запропоновані державним посадовим особам. У той же час, закон України "Про запобігання корупції" встановлює обмеження щодо вартості дозволених подарунків, які можуть бути надані державним посадовим особам.

Зокрема, українські правові норми забороняють державним посадовим особам отримувати будь-які подарунки за винятком тих, які відповідають загальновизнаним принципам гостинності і в спеціально дозволених межах. Вартість подарунка (пожертвування) не може перевищувати законодавчо встановлений мінімальний розмір місячної заробітної плати, встановленої на дату його отримання. Протягом календарного року чиновник не має права отримувати подарунки з одного джерела по вартості більше ніж встановлені надбавки до заробітної плати однієї людини станом на 1 січня відповідного року. Наразі вартість подарунків за раз не повинна перевищувати суму, еквівалентну 15,045 грн., а загальна вартість таких подарунків (пожертвувань) від одного джерела протягом календарного року не повинна перевищувати суму, еквівалентну 27,140 грн.

Будь-який дарунок (пожертва), зроблений з метою здійснення впливу на виконання державною посадовою особою своїх обов'язків (наприклад, виконання або невиконання будь-яких дій), або запропонований підлеглим, забороняється, навіть якщо вартість такого подарунка (пожертвування) мала.

2. Хабарництво всередині країни (корупція у приватному секторі (стосунки бізнес-бізнес))

За оцінками правоохоронців, найчастіше в приватному секторі застосовують такі форми корупції як хабарі за працевлаштування (33%), купівля комерційної інформації про конкурентів (37%), змови щодо утримання цін на певному рівні (38%), купівля інформації щодо тендерних пропозицій (34%), “відкати” (46%).

2.1 Нормативно-правова база

Підкуп в приватному секторі регулюється відповідно до Кримінального кодексу України (глава XVII) і Закону України “Про запобігання корупції". 1 вересня 2014 року Кримінальний кодекс України включив Главу XIV-1, яка передбачає кримінальну відповідальність за корупцію приватних юридичних осіб.

2.2 Визначення хабарництва в приватному секторі

Українське законодавство використовує термін "неправомірна вигода", а не "хабарництво". Таким чином, відповідно до діючих правил, неправомірна вигода може включати в себе грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Цей злочин (тобто пропозиція, обіцянка, прийняття або надання неправомірної вигоди) може відбуватися як з боку державних чиновників, так і приватних осіб, які намагаються схилити до корупції або вже до неї схилили посадову особу приватної компанії.

2.3 Наслідки хабарництва в приватному секторі

(А) для осіб, які беруть участь у наданні незаконних пільг (хабар)

Кримінальний кодекс України встановлює штраф, який може скласти близько 117,115 грн. на додаток до конфіскації неправомірної вигоди. Крім того, хабародавець може бути позбавлений волі на строк до чотирьох років.

Корупціонер може бути позбавлений волі на строк до семи років з конфіскацією неправомірної вигоди, іншого майна, а також забороною займати певні посади на строк до трьох років.

(Б) З 1 вересня 2014 року Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність приватних юридичних осіб за корупційні практики. Покарання полягають в наступному:

  • Фінансове покарання на суму вдвічі більшу за вартість неправомірної вигоди, або якщо вигода не може бути визначена, штрафом в діапазоні від 835,735 грн. до 12,537,500 грн.
  • Ліквідація юридичної особи
  • Конфіскація активів (допоміжні заходи по відношенню до ліквідації)

2.4 Обмеження, що застосовуються до представницьких витрат (подарунки, подорожі, харчування, розваги і т.д.)

Чинне законодавство України не передбачає окремого і конкретного регулювання (в тому числі, але не обмежуючись, питаннями подорожей, харчування та розваг), яке можливо на законній підставі застосовувати до посадових осіб приватних компаній. Однак коли вам пропонують певну гостинність, переконайтесь, що діяльність відповідає загально визнаним нормам здорового глузду та поміркованості. Це дозволить уникнути хибного тлумачення такої гостинності, як “незаконної вигоди”, як це передбачає Кримінальний кодекс України.

3. Корупція посадових осіб іноземних держав

3.1 Нормативно-правова база

Корупція посадових осіб іноземних держав регулюється відповідно до Кримінального кодексу України (глава XVII) і Закону України «Про запобігання корупції". З 1 вересня 2014 року Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність приватних юридичних осіб за корупційні правопорушення.

3.2 Визначення корупції посадових осіб іноземних держав

Визначаючи корупцію посадових осіб іноземних держав, українське законодавство також використовує термін "неправомірна вигода", а не "хабарництво". Таким чином, відповідно до діючих правил, неправомірна вигода може включати в себе грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

3.3 Визначення посадової особи іноземної держави

Посадовими особами іноземної держави визначаються:

  • особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства
  • іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому
  • посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені)
  • члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів

3.4 Наслідки корупції посадових осіб іноземних держав

Корупція посадових осіб іноземних держав регулюється відповідно до положень Кримінального кодексу України в розділах, які можна застосувати до корупції серед державних посадових осіб. Для отримання більш детальної інформації, будь ласка, дивіться Розділ 1.3.

3.5 Обмеження, що застосовуються до представницьких витрат (подарунки, подорожі, харчування, розваги і т.д.)

Чинне законодавство України не передбачає окремого і конкретного регулювання (в тому числі, але не обмежуючись, питаннями подорожей, харчування та розваг), яке можливо на законній підставі застосовувати до посадових осіб іноземних держав. Однак коли вам пропонують певну гостинність, переконайтесь, що діяльність відповідає загально визнаним нормам здорового глузду та поміркованості. Це дозволить уникнути хибного тлумачення такої гостинності, як “неправомірної вигоди”, як це передбачає Кримінальний кодекс України.

4. Платежі, що застосовуються для спрощення процедур (хабарі)

Кримінальний кодекс України не визнає так звані платежі для спрощення процедур. Будь-який платіж, зроблений з метою вплинути на дії одержувача, навіть якщо одержувач не перевищуватиме або не зловживатиме своїми повноваженнями, є незаконним.

Грошові виплати державним посадовим особам, таким чином, цілком можливо, будуть розглядатися як корупційні виплати, навіть якщо вони здійснюються в межах сум, зазначених в розділі 2 (для дозволених подарунків).

5. Програми, що забезпечують дотримання законодавчих та нормативних актів (антикорупційні програми)

5.1 Антикорупційні програми1 покликані зменшити/ліквідувати кримінальну відповідальність юридичних осіб

Кримінальний кодекс України не визнає антикорупційну програму як інструмент для усунення відповідальності юридичних осіб. Існування програми, по суті, не виключає можливості кримінального розслідування або санкції стосовно юридичної особи. Проте під час визначення покарання для юридичної особи, наявність і докази конкретних кроків щодо здійснення та забезпечення дотримання програми повинні розглядатися головуючим суддею як пом’якшуючі обставини і може допомогти знизити суму накладеного штрафу.

Станом на 1 вересня 2014 року українські юридичні особи несуть кримінальну відповідальність за корупційні злочини, вчинені їх співробітниками або іншими уповноваженими особами (наприклад, тими, які діють на підставі договору або іншими агентами). Покарання може накладатися незалежно від того, чи була ця людина здатна вчинити корупційний злочин, тому що директор або посадова особа юридичної особи не здійснювали належним чином "контроль" над ним або нею. Отже, цінність антикорупційних програм не тільки в тому, що вони є пом'якшувальною обставиною для покарання, але і в тому, що належна поінформованість та професійна підготовка співробітників та інших уповноважених осіб може знизити ймовірність корупції.

5.2 Відсутність антикорупційних програм як злочин

Кримінальний кодекс України не вважає відсутність антикорупційних програм злочином.

5.3 Елементи антикорупційних програм, що забезпечують дотримання законодавчих та нормативних актів

(А) Нормативно-правова база

Закон України про запобігання корупції перераховує елементи антикорупційних програм.

1) сферу застосування та коло осіб, на які поширюються її положення;

2) вичерпний перелік та опис антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядок їх виконання (застосування), зокрема порядок проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи;

3) норми професійної етики працівників юридичної особи;

4) права і обов’язки працівників та засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із запобіганням і протидією корупції у діяльності юридичної особи;

5) права і обов’язки Уповноваженого як посадової особи, відповідальної за запобігання корупції, та підпорядкованих йому працівників (у разі їх наявності);

6) порядок регулярного звітування Уповноваженого перед засновниками (учасниками) юридичної особи;

7) порядок здійснення належного нагляду, контролю та моніторингу за дотриманням антикорупційної програми у діяльності юридичної особи, а також оцінки результатів здійснення передбачених нею заходів;

8) умови конфіденційності інформування Уповноваженого працівниками про факти підбурення їх до вчинення корупційного правопорушення або про вчинені іншими працівниками чи особами корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;

9) процедури захисту працівників, які повідомили інформацію про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;

10) процедуру інформування Уповноваженого працівниками про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, а також порядок врегулювання виявленого конфлікту інтересів;

11) порядок проведення індивідуального консультування Уповноваженим працівників юридичної особи з питань застосування антикорупційних стандартів та процедур;

12) порядок проведення періодичного підвищення кваліфікації працівників у сфері запобігання і протидії корупції;

13) застосування заходів дисциплінарної відповідальності до працівників, які порушують положення антикорупційної програми;

14) порядок вжиття заходів реагування щодо виявлених фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, зокрема, інформування уповноважених державних органів, проведення внутрішніх розслідувань;

15) порядок внесення змін до антикорупційної програми.

(Б) Рекомендована практика

Юридичним особам рекомендовано прийняти дієву антикорупційну програму в якості стратегії захисту для запобігання виникненню і пом'якшення відповідальності за корупційні злочини, вчинені співробітниками юридичної особи або іншими уповноваженими особами. Для юридичних осіб, які мають намір взяти участь в державних тендерах вартістю більш ніж 20 млн. грн., наявність програми по боротьбі з хабарництвом і Уповноваженого по боротьбі з хабарництвом є обов'язковим.

6. Регулятор з юрисдикцією щодо покарання за корупційні злочини

Українська правова система включає в себе Національне антикорупційне бюро (НАБУ), яке уповноважене відкривати кримінальне провадження за корупцію серед високопосадовців. Служба безпеки, прокуратура та інші органи мають право порушити кримінальну справу за корупцію в залежності від того, хто підозрюваний (фізична особа, юридична особа, державний службовець, міжнародна організація і т.д.).

1cистема заходів щодо приведення існуючої в організації практики у відповідність до прийнятих стандартів, законів, норм, обов’язковими елементами якої є система стимулів, контроль та аудит
Ігор Сюсєль і Маріана Марчук (Baker & McKenzie Київ)