Корупція в армії вбиває! Повідом про випадки зловживань!

28 квіт. 2017

Приклад допомоги США оборонному сектору Малі демонструє, що в умовах нестабільної військово-політичної ситуації недостатньо зосереджуватися виключно на наданні обладнання та оперативної підготовки на фоні відсутності планування та урахування корупційних ризиків. Матеріали інтерв’ю, а також дослідження свідчать, що модель допомоги США в Малі не сприяла вирішенню найважливіших системних проблем або підвищенню загальної ефективності діяльності підрозділів і окремих військовослужбовців.

В цілому допомога США уряду Малі в секторі безпеки і оборони була низькою, якщо порівнювати з бюджетами держави, Міністерства оборони, або фінансуванням громадських ініціатив.

Наприклад, бюджет USAID для Малі в 2011 фінансовому році склав $138 млн, а в 2012 фінансовому році — $92 млн. Допомога охоплювала чотири сфери: охорона здоров'я ($62 млн), економічне зростання ($46 млн), освіта ($20 млн), управління і зв'язок ($10,5 млн) і оборона та безпека — менш ніж $3 мільйони. І це незважаючи на інтенсифікацію допомоги після випадку викрадення двох канадських дипломатів і шістьох європейських туристів Аль-Каїдою в 2009 році.

Протягом 2009 року президент Туре неодноразово просив допомоги США для боротьби з Организацією Аль-Каїда в Ісламскому Магрибі. Завдяки фінансовій та технічній допомозі США, малійські сили були готові протистояти екстремістам, які працюють в північній частині країни.

Програма допомоги США в секторі безпеки скаладалася з трьох ключових елементів: освіта для окремих офіцерів, тренування підрозділів Сил Спеціального Призначення та постачання техніки з метою підвищення бойової спроможності. У 2009 році, наприклад, США передали малійській армії 37 вантажівки 4х4 та комунікаційне обладнання на суму $4,5 млн і направили спеціальні підрозділи для підготовки малійських сил.

Варто зазначити, що хоча допомога і мала зіграти важлиув роль у врегулюванні конфлікту, цього не сталося. Частина допомоги США була спрямована на боротьбу з Аль-Каїдою і на озброєння північних батальйонів дружніх уряду туарегів, в той час як тренування конкретних підрозділів принесли неоднозначні результати.

Системні інституційні недоліки в Mалійській армії, в тому числі неадекватна система управління і корупція, зробили надану допомогу неефективною. Більш того, в контексті Малі було недоречно приділяти увагу, насамперед, підходу “тренуємо та постачаємо обладнання”, що мало на меті поліпшення тактичної ефективності та оснащення віддалених баз.

Читати далі про корупційні ризики в секторі безпеки та оборони